Леся Українка  

Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) народилася 25 лютого 1871р. у Новограді-Волинському. Була другою із шести дітей Косачів. Мати її - письменниця Олена Пчілка і батько — юрист, багато уваги приділяли гуманітарній освіті дітей, розвивали інтерес до літератури, вивчення мов, перекладацької роботи.

З дитинства Леся була допитливою. Читати навчилася в 4 роки, у 5 почала писати драматичні твори, в шість – майстерно вишивала. У 9 років написала перший вірш «Надія» під враженням під враженням від засудження тітки Єлі (батькової сестри Олени Косач) на заслання до Сибіру за участь у замаху на шефа жандармів Дрентельна. У 12 років переклала Гоголівські «Вечори на хуторі біля Диканьки».

Сталося так, що Леся ніколи не навчалася в жодному навчальному закладі. У січні 1881 року, коли дівчинці було 9 років, вона з братом Михайлом пішла на річку Стир подивитися, як святять воду, застудилася і захворіла. Ця хвороба дала ускладнення. Пізніше виявилося, що в неї – туберкульоз кісток. Тому спочатку навчалася за програмою матері (Олена Пчілка взагалі принципово до 5-го класу вчила своїх дітей вдома, українською мовою, остерігаючись, щоб російська школа їх не зіпсувала), пізніше окремі вчителі приходили до неї додому.

Псевдонім «Українка» з'явився у 1884 році, коли дівчинці було тринадцять років і вона опублікувала свої перші вірші. Такий псевдонім вона запозичила у свого дядька – письменника і вченого-історика Михайла Драгоманова, якого дуже любила і хотіла бути в чомусь схожою з ним (Драгоманов часто підписував свої твори псевдонімом «Українець»).

Все її життя було боротьбою: з хворобою, із суспільними догмами, за право бути українкою, мати власну думку, жити своїм розумом, не бути ні від кого залежною. Іван Франко назвав Лесю Українку «єдиним мужчиною в нашому письменстві».

Після себе вона залишила 12 поем, 22 прозові твори, 22 драматичні твори, понад 270 віршів, 33 незакінчені твори (їх можна прочитати), 900 листів, а ще – публіцистичні статті та переклади світової класики. Протягом життя вона оволоділа в різній мірі 11 іноземними мовами.

Взагалі вся творчість Лесі Українки насичена соціальним змістом і політичною спрямованістю. Невипадково поетесу називають Дочкою Прометея. Цей співзвучний їй образ дуже часто вона використовувала у своїх творах, вважаючи його безсмертним прикладом жертовності заради високих ідеалів і незламності сили духу.